Історичний крос
Середньовічна історія
України.
Розділ І.
Становлення та розвиток Русі-України.
1. Цей
князь належить до найбільш загадкових постатей давньоруської історії. І досі
вчені не мають точних відомостей ні про його родину й походження, ні про
соціальне становище. Різні літописи злагоджено повідомляють, що прийшов він з
Новгорода до Києва, обманом захопив і убив місцевих князів, і сам утвердився на
київському столі. Далі, за словами Нестора-літописця, панував він «над полянами
і деревлянами, і сіверянами, і радимичами, а з уличами й тиверцями воював».
Двічі він здійснив вдалі походи проти Візантії, прибив свій щит на міських
воротах Царгорода на знак перемоги. І прозвали його Віщим.
2. Князь,
який, згідно з Повістю минулих літ, вважається варязьким воєводою, а за іншими
джерелами — останнім нащадком Кия. Зібравши чимале військо, він здійснив похід
на Візантію, спустошив передмістя Константинополя та протримав столицю тиждень
в облозі. Врятували візантійців риза Святої Богородиці та буря з вітром, що
здійнялася на морі, розкидала кораблі язичників-русинів і примусила їх
повернутися додому. Проте Візантія визнала Русь як державу. Тоді ж прийняли
хрещення частина дружинників і сам князь, названий християнським ім'ям Миколою. Пізніше князь був убитий у Києві
варязькими воїнами.
3. Портрет
князя, під час його зустрічі з візантійським імператором Цимісхієм, описав
миргородський історик X ст. Лев Диякон: «На вигляд він був такий: середнього
зросту, не дуже високий, не дуже низький, з густими бровами, з блакитними
очима, з плоским носом, з голеною бородою і з густим довгим волоссям на верхній
губі. Голова в нього була зовсім гола, а тільки з одного її боку звисало пасмо
волосся, що означає знатність роду; шия товста, плечі широкі І весь стан досить
стрункий. Він здавався похмурим і диким. В одному вусі висіла в нього золота
сережка, прикрашена двома перлинами, з карбункулом, посеред них вставленим.
Одяг на ньому був білий, нічим, крім чистоти, від інших не відмінний».
Розділ ІІ.
Русь-Україна наприкінці X-XI cm.
4. Після
смерті Володимира Великого між його синами почалася тривала війна за київський
престол, після якої з 12 братів, за літописом, живими залишилося троє. Першим
24 липня 1015 року було вбито князя ростовського, а невдовзі — князя
муромського. Автори літописів одноголосно звинувачують у їхній смерті
Святополка, прозваного за вбивство братів Окаянним.
5. Цей
князь всіляко прагнув послабити владу Ярослава і не хотів визнавати його
верховенства над Новгородом. У 1021 р. на чолі великої дружини він напав на
Новгород і захопив його. Повертаючись із багатою здобиччю та полоненими до
Полоцька, військо його було розбите воїнами Ярослава. Проте, не бажаючи
ворогувати з сильним полоцьким князем, Ярослав надав йому право управляти
деякими важливими пунктами на шляху «із варяг у греки», що посилило
самостійність Полоцька.
6. Один із
зазначених у літописі синів Володимира Великого та полоцької княжни Рогніди. У
988 р. дістав в уділ Тмутараканське князівство, відіграв важливу роль у його
розвитку. Літописець так описав його портрет: був він «дебелий тілом, рудий
лицем, мав великі очі, хоробрий у бою,... любив дружину велико...». Вів успішну
боротьбу з хозарами. У 1023 р. захопив Чернігів, наступного року завдав поразки
братові Ярославу під Лиственом. Однак виявив мудрість і в 1026 р. у Городці
уклав мирний договір з Ярославом, за яким Русь була поділена на дві частини.
Помер у 1036 р„ не залишивши спадкоємців.
7. У 993
р. під час чергового нападу печенігів на Русь Володимир з дружиною зустрів їх
на р. Трубежі. За словами літописця, жодна зі сторін не наважувалася перейти
річку, а тому вирішили провести поєдинок найсильніших мужів. “І взялися вони
оба, і стали кріпко держати (один одного), і удавив він печеніжина в руках
своїх до смерті, і вдарив ним об землю. І вигукнули руси, а печеніги побігли, а
руси погнали вслід за ними, рубаючи їх, і прогнали їх. Володимир же, рад бувши,
заклав город на броду тому і назвав його Переяславом, бо (тут) перейняв славу
отрок той».
Розділ.
Русь-Україна у ІІ пол. XI - І пол. ХШ ст.
8. Він був
народжений для того, щоб панувати над багатьма тисячами людей. Син могутнього
творця Галицького князівства й дочки угорського короля. Автор «Слова про Ігорів
похід» назвав його тим, що має вісім мислей, а також шанує церкву й уміє
примусити сусідів поважати себе та Руську землю. За його правління князівство
значно розширило свою територію, приєднавши землі між Карпатами, Дністром і
пониззям Дунаю. Незнаний співець «Слова про Ігорів похід» удостоїв його за це
високої оцінки: «підпер гори угорські своїми військами» та «зачинив ворота
Дунаю».
9. Трагедія
на берегах Каяли відкрила «ворота на Руськую землю» половцям. Однією з
визначних постатей у боротьбі з кочівниками був переяславський князь. У 1185 р.
князь у жорстокій січі розбив половецькі війська під стінами Переяслава та
змусив їх відступити у степ. Через два роки, застудившись під час походу проти
половців, князь помер. Літописець з великим сумом і співчуттям сповістив: «За
ним же Україна багато потужила».
РозділІІІ.
Галицько - Волинська держава.
10. «...Він
бо кинувся був на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись, і губив
[їх], як той крокодил, і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як
той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха, що погубив поганих
ізраїльтян, тобто половців...».
11. «Він
зробив столицею Володимир. Скориставшись внутрішнім занепадом у Золотій Орді,
пересунув південні кордони своїх володінь аж до нижньої течії Дністра й
Південного Бугу... перейняв королівський титул. Йому вдалося домогтися
встановлення окремої Галицької митрополії».
12. Розумний,
освічений, займався науками та книжками, любив філософію, а не війни, був дуже
побожний, помер молодим, не маючи дітей, І продав свій уділ двоюрідному брату князю
Мстиславу Теребовлянському.
ВІДПОВІДІ
Середньовічна історія України.
1.Олег.
2.Аскольд. 3.Святослав. 4.Борис, Гліб. 5.Брячислав. 6.Мстислав. 7.Кирило
Кожум’яка. 8.Ярослав Осмомисл. 9.Володимир Глібович. 10.Роман Мстиславович.
11.Юрій І Львович. 12.Володимир Василькович.
Немає коментарів:
Дописати коментар